медресе

(араб. — місце вчення)

Мусульманська середня або вища духовна школа, в якій викладали 1-й, 2-й або всі 4 мазхаби (толки) канонічного права. У просторовому вирішенні переважно використовувався айванний тип у вигляді замкненої споруди з 3–4-ма айванами навколо внутрішнього двору, розташованими по центральних поперечній і повздовжній осях. Айвани використовувались у якості зимових і літніх аудиторій. По боках знаходилися худжри для студентів і викладачів, мечеть, деякі учбові й господарські приміщення. Інколи поруч з мечеттю знаходився мавзолей засновника. Крім двору у низці країн ядром композиції ставав просторий купольний зал, при цьому деякі М. отримували лінійну чарункову структуру. Головний фасад звичайно виділявся урочистим порталом (пештаком), який вів до вестибюля. Протягом століть у різних регіонах мусульманського Сходу сформувалось кілька підтипів споруди, а саме: анатолійсько-сельджуцький, єгипетський (мамлюкський), іранський, магрибський, месопотамський, османський, середньоазіатський, сирійський (айюбидський), що відрізнялися характером групування приміщень і особливостями пластичного оздоблення.